От Елены Зеленской о коронавирусе

Мій перший допис після довгої паузи. Паузи, пов’язаної із захворюванням на COVID-19. Та про що б він не був, здогадуюся, що є питання, яке цікавить вас найбільше: як це – перенести коронавірусну хворобу? Спробую відповісти.

Тому, хто досі не вірить, що я хворіла, і вважає мою хворобу дивним піаром… вам, на жаль, буде нецікаво 😉

Звістка про хворобу стала для мене повною несподіванкою. Не було жодних симптомів. Просто черговий тест виявився позитивним. Президентові й найближчому колу людей, з якими він перебуває в постійному контакті, роблять цей тест щотижня. Зараз мені та моєму синові це вже не потрібно, тому що ми перехворіли й маємо антитіла до вірусу. Допоки вони в достатній кількості, на думку лікарів, знову захворіти неможливо. Але навіть це не аксіома. Тому що вірус взагалі нетиповий і поки невідомо, як він проявлятиме себе надалі.

Одразу передбачаю наступне запитання: дитина також хворіла? Так. Коли я була «на піку» хвороби (мала три найнеприємніші дні, коли почувалася справді погано – страшенно боліла голова, додавався сильний нескінченний кашель), ми дізналися, що мій семирічний Кирилл також має позитивний результат тесту. Не можу сказати, що для мене це стало несподіванкою. Авжеж, я розуміла, що хтось із родини теж може заразитися. На щастя, син легко переніс хворобу, було тільки незначне підвищення температури. Відтоді ми були в лікарні разом, удвох нам було веселіше 🙂

Чи було мені страшно, коли я дізналася, що захворіла? За себе – ні, більше турбувалася за близьких. І сильно переживала за здоров’я людей, з якими контактувала напередодні. Одразу всіх попередила про свій діагноз і дуже раділа, що ніхто з них не захворів.

На жаль, особливість цього вірусу в тому, що спочатку людина може не відчувати жодних симптомів, а вже за два-три дні – пневмонія. Зі мною було саме так. Два дні я насолоджувалася переглядом фільмів і читанням книжок у порожній квартирі на самоізоляції, а потім – висока температура (десь 39,6), комп’ютерна томографія, яка й показала двостороннє запалення легень. Того ж дня я вже була в лікарні. Почалися нескінченні крапельниці, пігулки, налякані очі людей навколо. Загалом моє лікування тривало два тижні. А ще тиждень я залишалася в лікарні з сином, який все ще був «позитивним».

Я поборола хворобу та маю антитіла до вірусу, але продовжую носити маску в публічних місцях. Так, можливо, у цьому вже немає потреби… Але в нашому суспільстві зараз діють особливі правила й нові норми етики. І я надягаю маску з поваги до оточуючих. Тому що так правильно.

Взагалі все добре, що добре закінчується. Хвороба й відновлення після неї тривали понад місяць, але мені, мабуть, була необхідна ця несподівана пауза. Щоб трошки зупинитися й без метушні оцінити, що сталося за цей неймовірний рік.

Хочу дуже сильно подякувати моїм любим лікарям і дівчатам-медсестрам! Завдяки вам я весь час була спокійною і впевненою, що все буде добре.

Мене страшенно підтримали всі, хто бажав одужання. Дякую!

Зараз моя черга побажати швидкого одужання всім, хто хворіє! І це щиро. Тому що я вже пройшла через це…

І наостанок. Будь ласка, бережіть себе! Не недооцінюйте цю хворобу! Я на власному прикладі відчула, який підступний цей вірус. Я – здорова людина, але все одно було нелегко. А скільки людей не витримали натиску інфекції…

Я досі не можу зрозуміти, яка кнопка ліфта чи дверна ручка «подарували» мені вірус, досі почуваюся винною перед близькими, які страшенно за мене переживали. Тому благаю – не розслабляйтеся передчасно! Навіть якщо ви впевнені в силах свого організму, поруч є люди, які, на жаль, можуть не впоратися.

Дбаючи про себе, ви дбаєте про всіх!

Знаю, що ми – сильні й розумні!💙💛
Тому обов’язково навчимося правильно жити в нових обставинах!

Перевести / Translate »