В угрупуваннях «ЛДНР» заявили, що мешканці окупованої частини Донбасу будуть голосувати на виборах у Держдуму Росії. Заплановані вони на вересень цього року. За останніми даними, мешканцям нині непідконтрольних уряду України територій видали вже кілька сотень тисяч паспортів Російської Федерації, і число потенційних виборців продовжує зростати. Для чого Кремлю на виборах знадобилися голоси Донбасу, хто збирається представляти в Держдумі інтереси місцевих мешканців і які загрози для України несе такий крок з боку Росії?

«Беззаперечно йде поступове розірвання усіх зв’язків із населенням окупованих територій, з українськими громадянами, які там проживають, і поступове втягнення їх в законодавчий, в культурний простір Російської Федерації. Все це означає, що Росія від політики впливу на Україну не відмовляється і закладає бомбу уповільненої дії для того, щоб зберегти свій вплив»​, – вважає колишній міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш.

Мешканців Донбасу Кремль вже залучав до голосування. Так, влітку 2020-го, людей із російським паспортом організовано вивозили в Ростовську область Росії для голосування за поправки до російської конституції. Тоді для цього виділили 12 спецдільниць. За словами правозахисників, число учасників вимірювалося тисячами і не було добровільним.

«Збирають на шахті, або профспілка, чи в адміністрації: з міста Єнакієва потрібно 300 людей, щоб поїхало голосувати. Голові адміністрації поставили таке завдання і він починає: 10 людей з лікарні, 10 людей з міліції і таке інше. Зібрали і відправили, для того, щоб виконати ту квоту, яку їм поставив Пушилін, а йому поставили в Кремлі»​, – розповідає засновник «Східної правозахисної групи» Павло Лисянський.

Видача російських паспортів мешканцям Донбасу почалася в червні 2019-го. До кінця року, за даними МВС Росії, документи отримали понад 100 тисяч людей. Ще через рік ця цифра досягла вже 400 тисяч. В Україні така паспортизація вважається незаконною.

«Паспортизація сама по собі підриває процес врегулювання. Вона не відповідає духу переговорного процесу. Коли, з одного боку, Російська Федерація погоджується, що це частина української території, а дії робить у зворотному напрямку. Це в принципі опозиційна або підривна діяльність Російської Федерації, направлена на те, щоб будь-яке врегулювання конфлікту поставити під сумнів, бо в довгостроковій перспективі це і є головна із загроз»​, – наголошує ексміністр Вадим Черниш.

«У них є завдання збільшувати їх кількість постійно для того, щоб на міжнародній арені казати, що в окупованому Донбасі живуть громадяни Російської Федерацїі. І потім вони будуть спекулювати тим, що ми можемо в будь-який час ввести війська, тому що там живуть громадяни РФ, яких ми повинні захищати»​, – додає Лисянський.

Ми запитали у мешканців окупованих територій, як вони самі ставляться до можливості проголосувати на виборах до російського парламенту. Ось відповіді, які ми отримали на вулицях Донецька:

– Це прекрасно. Це перспектива для багатьох наших жителів, які хочуть внести свій вклад в розвиток як «республіки», так і всієї Російської Федерації.

– Окрім Росії, нам ніхто не допомагає, тому потрібно ставитися до їхніх виборів позитивно.

– Це означає, що ми ближче і ближче будемо до Росії.

– Я поки не громадянин, не отримав паспорт російський, але я думаю, може, це дасть нам якусь стабільність. Якщо будемо разом, то краще буде.

Також у виборах до російської Держдуми братимуть участь бойовики, що воювали на Донбасі. Але не як виборці, а в ролі кандидатів. В першу чергу, йдеться про Захара Прилєпіна, який до 2018 року був заступником командира батальйону угруповання «ДНР».

«Що б там не казали, я керував бойовим підрозділом, який вбивав людей у великих кількостях. З донецьких батальйонів за показниками рідко хто міг зрівнятися з моїм батальйоном. Все, що ми робили – це, просто, повниий «голімий бєспрєдєл»​, – говорив Захар Прилєпін в інтерв’ю проєкту «Редакція» про свою участь у бойових діях на Донбасі.

Партія «За правду», лідером якої є Прилєпін, в лютому цього року для походу в Держдуму об’єдналася з «Патріотами Росії» і «Справедливою Росією». Остання – вже представлена в російському парламенті. З чотирьох думських фракцій вона найменша – 23 депутати.

«За поглядами Прілєпін – націонал-соціаліст, тобто це така фашистська партія, яка була створена Кремлем і спочатку був план, що вони підуть в Держдуму самостійно. Але плани змінилися і в Кремлі вирішили, що вони не будуть розмивати виборця чотирьох основних думських партій, тому змусили їх злитися. Тим самим Прілєпін отримує гарантоване місце в Думі»​, – зазначає колишній депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов.

За даними соціологічного опитування, яке провели в Росії в лютому, за партію «Справедлива Росія – За правду» можуть проголосувати понад 10 відсотків росіян, і це більше аніж до об’єднання. Таким чином, на думку аналітиків, Прилєпін повинен також вирішити деякі політтехнологічні завдання Кремля.

«Завдання основне «Справедливої Росії – За правду» на цих виборах буде полягати в тому, щоб відтягувати голоси у комуністів. Тому що з Компартією склалася така ситуація, що її керівництво й інші старці з політбюро КПРФ, вони дуже лояльні і прагнуть всіляко показати Кремлю свою лояльність. Але в низах партії і в регіонах вона стає ключовою опозиційною силою. Все це дуже сильно владу дратує, лякає і відповідно вони хочуть зробити таку 100-відсоткову лояльну партію з лівим ухилом»​, – пояснює аналітик Московського центру Карнегі Костянтин Скоркін.

«Це Кремль вирішує, які партії потраплять до Державної думи, а які не потраплять. Тобто, ті партії, які йдуть на вибори, вони вже відібрані, як такі, що влаштовують Кремль з точки зору своїх поглядів. Які будуть деталі відсотків, які вони отримають, дійсно ж люди будуть голосувати, і та ж «Справедлива Росія» може отримати 5%, а може 10%, але це ні на що не вплине. Тому що контрольний пакет все одно буде повністю у Кремля»​, – вважає Пономарьов.

Вибори до російської Держдуми мають відбутися 19 вересня 2021 року. В українському МЗС закликали жителів окупованих територій не брати участі в голосуванні, інакше результати – не визнають.